Monthly Archive: Вересень 2017

БЕЗВІЗ – УМОВИ ПЕРЕТИНУ КОРДОНУ!

Безвіз – умови перетину кордону!

Які документи потрібні при перетині кордону під час дії безвізового режиму?

У соцмережах поширена думка, мовляв, “усі ті документи, які досі носили до консульства, тепер потрібно буде брати на кордон”. Доводилося зустрічати навіть абсурдні згадки, що європейські прикордонники питатимуть про “заборгованість в жеку” та “довідку про несудимість”.

Ми маємо відповідь на це питання, і вона підтверджена документально. В ЄС діє так званий “Шенгенський прикордонний кодекс” (Schengen border code), де зазначений порядок та правила перетину кордону іноземцями.

Головний висновок з кодексу:

Немає жодної додаткової вимоги до тих подорожуючих, які їдуть до ЄС за безвізовим режимом.

Так, європейські прикордонники перевірятимуть мету поїздки тих, хто їде за безвізом, але вимоги до них точно такі, які і до власників візи. Адже коли ви прибули на кордон із візою в паспорті, вас так само можуть не пустити до країни. Приміром, якщо прикордонник з’ясує, що ви їдете працювати за туристичною візою.

У прикордонному кодексі є п’ять вимог, які поширюються як на “візових”, так і на “безвізових” іноземців.

В’їзд до країн ЄС дозволений тим громадянам, які:

  1. мають на руках документ для перетину кордону (закордонний паспорт, проїзний документ дитини, диппаспорт тощо);
  2. можуть обґрунтувати мету та умови свого перебування в ЄС;
  3. мають достатні фінансові засоби як для перебування в ЄС, так і для повернення в Україну, або ж здатні отримати їх законним чином (це – пряма цитата із прикордонного кодексу);
  4. не перебувають у переліку осіб, яким заборонений в’їзд до ЄС;
  5. не становлять загрозу для громадського порядку, безпеки, громадського здоров’я та міжнародних відносин.

Для тих, хто не має біометричного паспорта, до цього переліку додається шостий пункт – потрібно мати в паспорті чинну візу.

З першим пунктом ми вже розібралися.

У четвертому  пункті йдеться, зокрема, про тих українців, хто був депортований з держав-членів ЄС із забороною в’їзду на певний термін (приміром, на рік або на п’ять років).

Передусім йдеться про порушників візового режиму – тих, хто нелегально працював в ЄС, хто лишився в ЄС на довший термін, ніж передбачено візою, а також про злочинців, засуджених в державах-членах ЄС і висланих на Батьківщину. І якщо термін заборони в’їзду для конкретної людини ще не вийшов, можна бути впевненим: її точно “завернуть” на кордоні.

Це, до речі, може створити для України серйозні проблеми.

Кількість тих, кому заборонений в’їзд до ЄС, достеменно невідома, та напевно йдеться про сотні чи навіть тисячі людей. Візові порушники у перші ж тижні безвізу можуть поїхати на кордон, де отримають купу відмов та погіршать статистику держави.

У п’ятому пункті (особи, що становлять міжнародну або кримінальну небезпеку) йдеться про тих, хто є у базах Інтерполу або Європолу. Таких людей досить небагато навіть у масштабах України.

Ми недарма пропустили другий та третій пункти – вони стосуються всіх без винятку подорожуючих. Тож зупинимося на них детальніше.

Підтвердження мети поїздки

Спершу – зовсім трохи теорії.

Візовий режим є доволі архаїчним інструментом, саме тому ЄС поступово скасовує його для інших держав. Зберігає його лише для тих держав, у яких є високий рівень візових відмов; Україна вже давно не є такою.

Головна мета візової та прикордонної перевірок – переконатися в тому, що людина не планує порушувати міграційні правила.

Якщо спрощено, то в ЄС є два ключових правила для подорожуючих:

не працювати без робочої візи та дотримуватися так званого “правила 90 днів” (перебування в Шенгені не більше 90 днів на кожні 180 днів).

Саме ці правила є ключовими і саме їх перевірятиме прикордонник.

А тепер повертаємося до законодавства ЄС, до прикордонного кодексу. Перелік документів, про які може спитати прикордонник, наведений у додатку 1 до нього і залежить від мети поїздки.

Для бізнес-поїздок (відряджень) це:

  • запрошення на зустріч,або
  • інший документ, який підтверджує торговельні чи ділові відносини(прим: це пряма цитата, тобто ви самі обираєте зручний та можливий документ)або
  • квиток на виставку чи зібрання, якщо метою поїздки є їх відвідування.

До слова, зверніть увагу, що для бізнес-поїздок зворотний квиток не входить до переліку обов’язкових документів, і це логічно – часом бізнес-візит може затягнутися. Але будьте готові пояснити цю потребу прикордоннику.

Для туризму або приватних поїздок у вас спитають про:

  • бронювання проживання або запрошення (не офіційне “візове”, а довільне!), якщо ви збираєтеся зупинитися у друзів;
  • зворотний квиток (якщо ви подорожуєте автомобілем, це не є вимогою);
  • маршрут чи план вашої поїздки.

Причому законодавство ЄС надає подорожуючому право довести свою доброчесність різними документами і дає більше гнучкості, аніж стандартний “візовий” пакет.

Їдете автомобілем і зупинятиметеся в кемпінгу? Чудово, тоді ви можете взагалі обійтися без броні, пояснивши це прикордоннику та надавши йому дані про свій плановий маршрут.

Та головне – точно ті самі документи прикордонники часом вимагають і зараз!

Як ми вже зазначали, прикордонні правила після початку дії безвізу залишаються незмінними. Будь-хто, хто подорожує до ЄС, підтвердить: на кордоні завжди питають про мету візиту, а якщо прикордонник має хоча б тінь підозри, то просить показати відповідні документи – чи роздруківки, чи в електронному форматі.

Але жодних “довідок з жеку”!

Йдеться виключно про ті документи, які подорожуючий все одно мав би взяти з собою, коли їде за кордон.

Фінансове забезпечення. Міф про “довідки з банку”

Останній пункт з переліку умов перетину кордону – про фінансову спроможність.

Знову ж таки, ця умова діє і зараз, за візового режиму. Рівно тією ж мірою, як діятиме за безвізу. Але чомусь людям до вподоби міф про те, що на кордон доведеться везти банківські виписки, довідки з роботи, дані про нерухомість чи будь-що інше на підтвердження фінансового стану.

Міф набув такої популярності, що навіть грузинське МЗС включило цю вимогу… до переліку порад для співвітчизників до початку дії безвізу! Плакати з такою вимогою (серед інших пунктів, звісно) нині розклеєні у вагонах тбіліського метро.

Хоча в ЄС наполягають: це є неправдою. Такої вимоги немає в офіційному описі правил безвізу для Грузії, який поширює Єврокомісія. І, звісно ж, її немає у прикордонному кодексі ЄС.

Вона порушує головний принцип: прикордонники не вимагають документів, які турист не бере у поїздку.

Тим більше нонсенсом є думка про те, що когось цікавитиме довідка про вашу нерухомість. Нагадаємо, цей пункт прикордонних правил стосується того, що у вас мають бути в наявності кошти для проживання. Очевидно, що нерухомість ніяк на це не впливає 🙂

Автор цих рядків має підстави вважати, що цей пункт не буде підставою для масових перевірок за безвізу. Досвід Молдови, де безвіз діє вже три роки, свідчить, що для наших сусідів це також не стало помітною проблемою.

Але для повної впевненості – розберемося, які варіанти дає нам законодавство ЄС. Кодекс дає подорожуючому кілька опцій:

1)      готівкові кошти (але майже ніхто в ЄС не возить значні суми готівкою)
2)      тревел-чеки (застарілий та неактуальний варіант)
3)      сплачене проживання та квитки
4)      фінансові гарантії запрошуючої сторони
5)      кредитні картки

Власне, останнім пунктом можна обмежитися (хоча мати при собі готівку в еквіваленті хоча б 100 євро – не завадить)

Ми живемо у XXI столітті, і для європейців не секрет, що кредитки нині є головним механізмом зберігання і витрачання коштів. За досвідом, у тих рідкісних випадках, коли на кордоні питають про кошти, достатньо пред’явити картку міжнародних платіжних систем.

І, звичайно ж, радимо все ж мати на ній кошти або достатній кредитний ліміт, адже у конфліктних випадках вас можуть попросити зателефонувати на гарячу лінію банку та перевірити баланс. І цього – достатньо.

А про довідки – забудьте.

“Та ні, нічого не зміниться!”

Складно сказати, звідки походять міфи про “той самий пакет документів, тільки тепер – на кордоні”, адже вони не мають зв’язку з реальністю.

Можливо, до їх поширення доклали зусиль і закордонні “друзі”. Мабуть, маємо завдячувати також власному бажанню “знайти зраду” там, де її немає. Імовірно, “додало перцю” й те, що українців надто часто обманювали у питаннях безвізу, а тому і зараз віри немає – принаймні, щодо заяв політиків.

Але тут йдеться не про обіцянки, а про законодавство. До того ж – про законодавство ЄС, яке нашвидкуруч не зміниш.

Тому є всі підстави стверджувати: більшість чуток про те, що “безвіз не справжній” і “нічого не зміниться”, є відверто неправдивими.

Так, у перші місяці будуть певні проблеми та перегиби. Так, точно будуть ускладнення на наземному кордоні, передусім з Польщею (адже там і нині пункти пропуску перевантажені). Так, до людей з порожнім паспортом будуть ставитися з більшою підозрою і частіше проситимуть показати бронювання, квитки та інші документі.

Але вже після першої подорожі і першого штампу паспорт стає не порожнім.

Єдине, що несе реальну загрозу – це недотримання правил нами, громадянами України. І в разі, якщо за півроку ми почуємо про масові порушення “правила 90 днів” чи про “вояжі” нелегальних заробітчан – тоді Україна дійсно матиме проблеми з безвізом. Але це – зовсім інша історія, яка, сподіваємося, так і не стане реальністю.

 

Безвіз для України у Європу зовсім не означає, що більше ні про що не треба дбати, організовуючи відпочинок чи подорож. Для найкомфортнішої мандрівки країнами Європи потрібно також мати гроші, страховку і транспорт. Тоді ніхто і ніщо не зіпсує вам вояж.

Безвіз для України у Європу запрацює вже зовсім скоро. Про що треба знати, щоб підготувати усі документи і картки — у публікації сайту “24”.

Для початку – кілька загальних правил. По-перше, перед поїздкою варто зателефонувати в банк і попередити, в яку країну і як надовго ви їдете. (Це щоб система автоматично не заблокувала картку через підозри в шахрайстві). І під час дзвінка поцікавтеся, чи є обмеження за картковими операціями (ліміти для зняття грошей). І, звісно, перевірте термін дії картки.

Крім того, потрібно обов’язково записати і взяти з собою телефонний номер служби банку, через яку можна заблокувати карту в разі втрати (потрібно буде повідомити номер карти і слово-пароль).

При безготівкових розрахунках краще носити з собою паспорт або інший документ з фото – продавець має право перевірити, чи дійсно це ваша картка.

Гроші на карту покладіть із запасом – під час операцій кошти блокуються за одним курсом, а під час списання через два-три дні курс може змінитися так, що залишок на рахунку може піти в “мінус”.

Підключіть СМС-банкінг, так ви краще контролюватимете ваш рахунок (вхідні смс за кордоном не оплачуються).

Які банківські карти краще брати за кордон

Картка для розрахунків за кордоном має бути міжнародною, а не для внутрішнього використання. Українські банки рекомендують оформлювати картки среднього (Visa Classic або MasterCard Debit) та елітного класу (Visa/ MasterCard Gold або Visa/MasterCard Platinum).

При цьому банківські спеціалісти зауважують: у деяких країнах Європи більшість торговельно-сервісних точок приймають виключно чипові картки, що забезпечують вищий рівень безпеки платежів. Просто поцікавтесь у вашого банку, чи є у них такий вид карток.

Продавці у Європі мають право перевірити, чи платіжна картка дійсно ваша

Банкіри також рекомендують оформити додаткову платіжну картку на випадок втрати основної. Найзручніше мати при собі картки одразу двох платіжних систем, наприклад, MasterCard Gold (як основну) та Visa Classic (як додаткову).

А для уникнення додаткових витрат, пов’язаних з конвертацією, краще відкрити рахунок у євро або доларах США в залежності від регіону, який Ви збираєтесь відвідати.

Крім того, по картках високого класу предбачено медичне страхування осіб, що виїжджають за кордон.

Яке страхування замовляти для безвізових поїздок

Окремі українські банки пропонують свої страхові послуги. А можна звернутись і до страхової компанії. Нестачі таких компаній Україна не має. Звичайно, краще скористатися послугами тих, хто вже давно на ринку і має гарну репутацію.

Тож вам потрібна страховка туристична. Досі вона потрібна була для підтверження візи. Але, як відзначили у “Приватбанку”, головний нюанс тут в іншому — медична допомога за кордоном може обійтися в дуже кругленьку суму. А якщо у вас є поліс, ви гарантовано отримуєте безкоштовну медичну допомогу в будь-якій точці світу в рамках обраної страхової програми.

Зазвичай, страховки можуть включати в себе одне чи кілька зобов’язань: страхування витрат на отримання медичної допомоги; страхування від нещасних випадків під час перебування в подорожі; страхування від ризику виникнення збитків внаслідок анулювання або припинення подорожі. Чим більше послуг пропонує страховик — тим дорожче коштуватиме страховка, але тим менше у вас буде приводів для занепокоєння.

В Інтернеті є спеціальні сайти, де можна порівняти ціни на страхові послуги від різних компаній і вибрати оптимальну для себе. Ми скористалися послугами порталу Parasol.ua. Обрали багаторазову страховку в країни Європи, в проміжку 6 місяців тривалістю до 30 днів на 1 особу віком 29 років. Отримали такі результати щодо цін:

Вартість страховки залежить від віку мандрівника в тому числі

Автотуристу в Європі під час безвізу

Якщо маєте намір мандрувати машиною — транспортний засіб також потрібно буде застрахувати, оформивши “Зелену карту”. Варто пам’ятати, що страхова сума (ліміт відповідальності) на етапі оформлення цього поліса не встановлюється. При настанні страхового випадку страхова сума встановлюється згідно з законодавством тієї країни, на території якої сталася ДТП.

Зауважте — поліси “Зелена карта” можуть видавати тільки повні члени Моторного (транспортного) страхового бюро України.

При цьому “Зелена карта”, придбана в Україні, покриває лише збитки, які власник поліса заподіяв своїми діями іншим автовласникам. А за розбиту фару в українській машині з вини, наприклад, польського автомобіліста, відповідає не українська страхова компанія, що продала “карту”, а той страховик, який оформив “автоцивілку” іноземному громадянину-учаснику ДТП.

Вартість страховки для авто залежить від типу ТЗ та терміну дії

Дуже важливо у випадку ДТП за кордоном дотримуватися правильного порядку дій:

1) викликати дорожню поліцію, простежити за тим, щоб інспектор задокументував страховий випадок; якщо водій не розуміє щось в документі або не згоден із зазначеною в ньому інформацією, він має право написати про це в протоколі на своїй рідній мові;
2) фіксувати все на відео і фото.

Якщо в країні перебування діє система спрощеного врегулювання ДТП – “європротокол”, і в результаті інциденту пошкоджено тільки “залізо”, можна не викликати поліцію. Перша частина полісу “Зелена карта” залишається у застрахованої особи, другу частину потрібно надати потерпілому.

Після повернення в Україну автовласник зобов’язаний оперативно заявити в страхову компанію про те, що трапилося ДТП, і надати підтверджуючі документи (поліс, протокол, фотографії з місця ДТП). Але пам’ятайте: поліс не звільняє його власника від кримінальної відповідальності, яка може настати після ДТП. Перед кожною поїздкою на автомобілі за кордон варто ретельно вивчити особливості правил дорожнього руху в конкретній країні, а в дорозі — проявити максимальну обережність.

В странах ЕС назвали минимальную сумму, которую нужно иметь украинцам при пересечении границы

20:54, 17 мая 2017

Карта стран Европы с безвизовым для украинцев режимом, фото: travel.europewb.org.ua/karta-yevropy

Обнародовали карту Европы с информацией о требованиях отдельных стран к минимальной сумме средств, которые нужно иметь с собой при пересечении границы, а также документов, которые могут служить подтверждением наличия средств к существованию.

На специальном сайте под названием “Путешествуй ответственно” размещена карта Европы, где можно узнать базовую сумму необходимых средств для пребывания в стране.

  • Норвегия – 500 норвежских крон, то есть 1580 грн;
  • Финляндия – 30 евро в день (880 грн);
  • Швеция – 47 евро в день (1370 грн)
  • Эстония – 86 евро в день (2,5 тыс. грн);
  • Латвия – 14 евро в день (400 грн);
  • Литва – 40 евро в день (1100 грн)
  • Нидерланды – 34 евро (1000 грн);
  • Польша – 300 злотых (2 тыс. грн) пребывания до трех дней, 100 польских злотых (650 грн) в день, если пребывание более 3 дней;
  • Германия – 45 евро в день (1300 грн);
  • Бельгия – 45 евро (1300 грн) – иностранцы, которые остановились у частных лиц. 95 евро (2,8 тыс. грн) – иностранцы, которые остановились в гостинице;
  • Люксембург – минимальная сумма средств определяется индивидуально;
  • Чехия – 40 евро (1100 грн) в день до 30 дней;
  • Словакия – 56 евро в день (1600 грн);
  • Франция – 32,50 евро (1000 грн) – лица, имеющие подтверждения наличия жилья. 120 евро (3500 грн) – лица, которые не могут подтвердить наличие жилья;
  • Швейцария – 91 евро (2600 грн), 27 евро (780 грн) – для студентов;
  • Лихтенштейн – 91 евро (2600 грн), 27 евро (780 грн) – для студентов;
  • Австрия – на индивидуальной основе;
  • Словения – 70 евро (2 тыс. грн), 35 евро (1 тыс. грн) для несовершеннолетних в сопровождении родителей;
  • Венгрия – 3 евро (90 грн);
  • Италия – 269,60 евро (7,8 тыс. грн) на одного человека на срок до 5 дней, для групп туристов меньше;
  • Испания – 71 евро (2 тыс. грн) в день;
  • Португалия – нужно иметь при себе сумму в 75 евро (2,2 тыс. грн), а также сумму из расчета 40 евро (1100 грн) в день пребывания;
  • Мальта – 48 евро в день (1400 грн);
  • Греция – 50 евро (1400 грн) в день, минимум 300 евро (8,7 тыс. грн) на 5 дней.

Одине з найбільш поширених запитань: “Як виїхати на роботу по біометричному закордонному паспорту?”І зараз, ми з Вам розберемо кілька варіантів як це зробити.
Варіант 1 – їхати в Польщу як турист.
Що для цього потрібно?
* Біометричний паспорт
* Страховка на 3 місяці
* Наявність від 500zł в гаманці
* Бронь в готелі мінімум на 2 дні
Це зручний варіант для тих, хто хоче швидко і оперативно виїхати на роботу не чекаючи підготовки документів + Не витрачаючись на них в Україні.
Можна приїхати в Польщу і знайти роботу вже на місці.
АЛЕ!
* Ви можете не знайти роботу в Польщі і витратити багато грошей на проживання там
* В разі не виконання правил в’їзду по безвізу (без броні, готівки і т д.)
Є ймовірність, що вас можуть не пропустити на територію Польщі, – по приїзду на роботу Вам доведеться очікувати підписання договору від 1 тижня до 1 місяця
* Варіантів для працевлаштування менше.
Варіант 2
Приїхати із запрошенням від роботодавця.
Що для цього потрібно?
* Біометричний паспорт
* Чинне запрошення від роботодавця
* Страховка на 3 місяціІз запрошенням ви відразу можете розраховувати на те, що вас працевлаштують.
Запрошення в середньому оформлюється близько 2 тижнів + пару днів на відправку.
По приїзду на роботу вам не потрібно чекати пару тижнів оформлення і виходу на роботу, так як все буде оформлено заздалегідь. По приїзду в Польщу ви приїжджаєте на житло, яке для вас виділяє роботодавець, пару днів витрачаєте на медкомісію і підписання договору і все.Виходите на роботу і починаєте заробляти
Які мінуси, їх не багато, але все ж!!
* Очікування на запрошення близько 20 днів
* Можливість працювати тільки 3 місяці
* Вибір вакансій по безвізу менше ніж за візою! В цілому, це все. Ви можете порівняти і вибрати для себе найоптимальніший варіант. Ми з радістю Вам допоможемо знайти роботу як по безвізу, так і з робочою візою.

 

ПОЛЬЩА СЕРЙОЗНО ВЗЯЛАСЯ ЗА УКРАЇНСЬКИХ ЗАРОБІТЧАН: ДЕПОРТУЄ КІЛЬКА ДЕСЯТКІВ УКРАЇНЦІВ!

 

ПОЛЬЩА СЕРЙОЗНО ВЗЯЛАСЯ ЗА УКРАЇНСЬКИХ ЗАРОБІТЧАН: ДЕПОРТУЄ КІЛЬКА ДЕСЯТКІВ УКРАЇНЦІВ!!!

12 та 13 серпня правоохоронні органи Польщі затримали українців через порушення правил перебування на території держави.

Відтак щодо 21 українця винесено рішення про депортацію. Про це пише 24 канал з посиланням на  “Громадське”.

Так, 18 українців затримали у Сілезькому воєводстві, ще трьох — у місті Ополе.

“У 16 громадян України були дозволи на роботу в Польщі, проте вони відрізнялись від заявлених при отриманні візи. Ще п’ятеро мали прострочені терміни перебування у Шенгенській зоні”, — повідомили польські прикордонники.